Опис досвіду

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Управління освіти, молоді та спорту Березнівської

районної державної адміністрації

Комунальна науково-методична  установа

«Березнівський районний методичний кабінет»

Прислуцький навчально-виховний комплекс

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

               Опис досвіду роботи
                       вчителя початкових класів
            Прислуцького НВК
                                           «ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок»
                                            Пилипчук Людмили Олександрівни

Прислуч – 2016

Автор досвіду:

Пилипчук Людмила Олександрівна, вчитель початкових класах Прислуцького НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок», освіта вища, спеціаліст ІІ категорії, стаж роботи 6 років.

Адреса досвіду:

Прислуцький НВК

 «ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок»

Рівненська область, Березнівський район,

с. Прислуч, вул. Андріївська, 91, 

тел. (03653) 3-57-21, 3-57-90,

prisluchi_nvk@ukr.net

„Формування творчої людини треба починати

 весну життя, тобто в дитинстві”.

 Ян Амос Коменський

„Треба так перебудувати навчально-виховний процес,

 щоб учні не були пасивними об’єктами його;

щоб вони брали активну участь в ньому під керівництвом педагога”.

Григорій Ващенко

Актуальність проблеми. Основні напрямки освіти в Україні вимагають створення школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями. Початкова ланка не може залишатись осторонь, оскільки саме в ній розвиваються творчий потенціал дитини, її нахили і обдарування, естетичні смаки.

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Сучасне життя висуває нові пріоритети. На перший план виходить особистісний розвиток, усе ширше впроваджуються елементи особистісно-зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно-зорієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій.

Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Розвиток творчих здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

Тому на кожному уроці  вчителем повинні ставитися  такі завдання:

– запалити в дитячому серці вогник допитливості;

– збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

– розвивати різні види пам'яті;

– розвивати уяву і фантазію;

– розвивати увагу, спостережливість;

– формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

– пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

– розвивати творче мислення;

– навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

– виховувати національну самосвідомість, духовність.

Тема дослідження: „Розвиток творчих здібностей на уроках математики за допомогою інтерактивних методів навчання”.

Мета дослідження. Дібрати, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити і практично випробувати інтерактивні методи і форми навчання, спрямовані на розвиток творчих здібностей молодших школярів.

Гіпотеза дослідження. Застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – навчити дітей вчитися і стати творчо розвиненою особистістю.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

- з’ясувати суть категорій „здібності”, „творчість”;

- застосувати на практиці дібрані форми і методи навчання та проаналізувати їхній вплив на розвиток школярів;

- проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволиться формувати творчу особистість;

- з’ясувати ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування в учнів основних ключових компетентностей.

Основна ідея дослідження. Питанням розвитку творчих здібностей молодших школярів присвячували свої роботи Ш. О. Амонашвілі, О.О. Борисова, Д.М. Джола, Б.Б. Нікітін, В.О. Сухомлинський, В.Ф. Шаталов (основні умови формування творчих здібностей); Л. Г. Дмитрієва, І. М. Таран; В. Є. Борилкевич, А.С.Дорошенко (особливості розвитку молодших школярів під час різних видів діяльності); Л. Л. Джикія, Д.М. Джола, А.Б. Щербо та ін. (специфіка впливу різних засобів естетичного виховання на розвиток творчої активності молодших школярів). Основна ідея дослідження полягає в можливості педагогічного впливу на розвиток молодших школярів та в залежності рівня цього розвитку від обраних педагогом інтерактивних методів і форм навчання та виховання.

 Інноваційна значущість полягає в об’єднанні в одній роботі опису, особливостей та шляхів здійснення розвитку творчих здібностей молодших школярі інтерактивними методами навчання..

Практична значущість полягає в доборі, аналізі та апробації педагогічних технологій, які є найбільш ефективним для забезпечення різнобічного розвитку учнів початкової школи. Важливо, що основні висновки та рекомендації даного досвіду можуть бути використані іншими педагогами з метою розробки технологій виявлення творчих здібностей, створення своїх власних методик, вміння працювати з дітьми з різним рівнем обдарованості.

Технології реалізації ідеї дослідження. Аналіз педагогічної і психологічної літератури показує, що здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які сприяють успішності однієї чи кількох видів діяльності, мають компонентну структуру, зосереджують в собі всю психологію людини. Дехто з дослідників визначають творчість як процес народження нового, який проходить в людині: створення нових думок, почуттів чи образів, які є безпосередніми регуляторами творчих дій. Висвітливши поняття „здібності” та „творчість” визначимо, що творчі здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які дають змогу успішно виконувати творчу діяльність (загальні творчі здібності – будь-яку творчу діяльність, наприклад, літературну, композиторську).

Здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю. Творчі здібності молодшого школяра проявляються в тому, настільки дитина швидко і ґрунтовно, легко і міцно здійснює навчальну діяльність. Основними показниками творчих здібностей є: швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість. Передумовами виникнення здібностей є задатки та схильності. Поєднанням здібностей (загальних, спеціальних, творчих) є обдарованість. Найвищим рівнем розвитку творчих здібностей є талант і геніальність.

В. Сухомлинський писав, що кожна  нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання:

– Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?

– Як навчити дитину вчитися?

– Як уникнути пасивності учнів на уроках?

– Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?

– Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?

Особливості використання інтерактивної педагогічної технології в початковій школі, я розпочала активно впроваджувати цю методику в практику своєї роботи. Адже саме інтерактивні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість в собі. Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів роботи в школі, я намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.  Починаючи працювати з класом, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших форм і методів навчання, таких, як „Мікрофон”, робота в парах,  впровадження технології  ігрового та проблемного навчання.

Вивчивши основні ідеї інтерактивного навчання, я з’ясувала, що для успішного застосування інтерактивних технологій на уроках, потрібно дотримуватися правил організації інтерактивної роботи учнів. Тому я намагаюсь, щоб до роботи були залучені різною мірою всі учні, дбаю про психологічну підготовку учнів, стимулюю учнів за активну участь у роботі, надаю їм можливості для самоорганізації. Приміщення готую таким чином, щоб учні мали змогу легко пересуватися під час роботи малих груп. Під час уроку дотримуюсь регламенту та процедури, проявляю терпеливість до будь-якої точки зору, уважно вислуховую всіх учасників, поважаючи їх.

Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда. Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей  необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних.

Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Тому головним моїм завданням вважаю – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.

Для розвитку мислення школярів застосовую на уроках проблемні завдання. Наявні в них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і певних висновків. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої сили і здібності.

Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки. Головним об’єктом моєї уваги є творча особистість учня. Тому я в своїй роботі велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів. На кожному уроці я здійснюю диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую різнорівневі завдання з предметів.

Привчаю дітей до самоконтролю і взаємоконтролю. Практикую різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань я часто залучаю учнів, що сприяє підвищенню їх активності.

Як відомо, інтерактивний урок складається з п’яти етапів:

І. Мотивація.

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

ІV. Інтерактивна вправа.

V. Рефлексія (підбиття підсумків), оцінювання результатів уроку.

На етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Наприклад, проводжу вправу „Вилучи зайве”: добираю гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві слова і прочитати девіз уроку.

На ІІ етапі інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем (вправа „Загадкові будиночки”).

Готуючись провести з учнями інтерактивну вправу, пропоную їм спочатку виконати підготовчі завдання: прочитати, продумати, виконати самостійно завдання на повторення. Інтерактивні вправи, які проводяться на уроці (а їх зазвичай не більше двох), добираю таким чином, щоб їх виконання дало б учням „ключ” до засвоєння теми.

Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую  на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу. Тримаючи в руках символічний „мікрофон” учень швидко і чітко відповідає на поставлене запитання. Далі знову говорить тільки той, у кого в руках мікрофон. Цей метод використовую майже на всіх уроках. Найчастіше на уроках математики для інтенсивної перевірки знань учнів використовую технологію „Карусель”. А також на ранкових зустрічах, перервах з метою виявлення вміння говорити один одному компліменти, слова ввічливості.

При організації групової роботи пам’ятаю, що особливо цінним в цій формі організації навчання є те, що учні мають можливість брати на себе ролі, а саме: експертів, співрозмовників, мислителів, партнерів, друзів тощо. Організоване таким чином навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.

Особливу увагу приділяю рефлексії наприкінці інтерактивного уроку. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони. При підведенні підсумків:

- використовую відкриті запитання: як? чому? що?;

- прошу висловити власну думку;

- прошу говорити про зроблене;

- розбираємось із причинами (чому? як? хто?), шукаємо альтернативні теорії (Чи є інша можливість?), підбираємо інші приклади (Де ще відбувалось щось подібне?).

Наприкінці інтерактивного уроку проводимо спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

 При підготовці до інтерактивного уроку:

- глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, тексти, зразки поробок, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

- старанно планую і розробляю заняття, визначаю ролі учасників, готую питання та можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності уроку;

- продумую мотивацію учнів до навчання, добираючи найцікавіші для них випадки, проблеми;

- оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;

- добираю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.

      Творчій роботі учнів у групах сприяють такі методи і методики інтерактивного навчання:

 «Мозкова атака» ( є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї ).

 «Кубування» ( є методом навчання, який полегшує розгляд різних  сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація).

 «Асоціативний кущ» ( універсальний метод, може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми ).

 «Передбачення» ( метод стимулює розвиток критичного мислення; дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій ).

 «Взаємного навчання» ( надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них ).

 Зваживши все вище зазначене, починала поступово використовувати технології, прийоми, щоб і я, і учні звикли до них.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього застосовую такі методи навчання:

    метод прогнозування; 

    постановка та рішення проблемного запитання;

    метод образного бачення;

    встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

    метод порівняння;

    метод «уживання»;

    метод запитань;

    метод аналізу;

    метод оцінювання дій інших;

    метод дослідження проблеми;

    метод інформації;

    творчі завдання

Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ. Мабуть, саме це мав на увазі І. Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

  Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від           учительської,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

  Але нема щасливішої долі,

  Коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

  Іде у світ — на краплю світ людніє.

Сучасний вчитель озброєний сьогодні великою кількістю різноманітних методів навчання. Проте, впроваджуючи інноваційні педагогічні технології, пам’ятаю, перш за все, ці п’ять основних заповідей:

1. Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.

2. Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.

3. Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

4. Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

5. Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.

Аналіз результатів дослідження. Працюючи над даною науково-методичною проблемою, я постійно спостерігала за рівнем розвитку в моїх учнів творчих, інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Для цього проводила зі своїми учнями бесіди, залучала їх до різних інтелектуальних конкурсів, вивчала продукти творчої діяльності школярів тощо. В результаті я з’ясувала, що в моїх учнів покращилось вміння організовувати своє робоче місце, орієнтуватися у часі та берегти його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця, підвищився рівень знань, у міжособистісних стосунках серед членів класного колективу я також спостерігаю збільшення гуманних, позитивних вчинків.

Вони стали доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагають одне одному у навчанні, проявляють почуття радості за успіхи інших. Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, я дійшла висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

Отже, проаналізувавши інтерактивні методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить формувати в учнів основні ключові компетентності, було встановлена ефективність застосування інтерактивних педагогічних технологій щодо формування розвитку творчих здібностей. Гіпотеза про те, що застосування в навчально-виховному процесі інтерактивних педагогічних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної початкової освіти – навчити дітей вчитися і стати творчо розвиненою особистістю підтвердилась.

     Понад дві тисячі років тому видатний китайський педагог Конфуцій сказав:

         Те, що я чую, я забуваю,

         Те, що я бачу, я пам’ятаю,

         Те, що я роблю, я розумію,

         Ці три простих твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова видатного педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

         Те, що я чую, я забуваю,

         Те, що я бачу, я пам’ятаю,

         Те, що я чую, бачу і обговорюю, я розумію,

         Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю творчих здібностей,

         Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.